Владі треба позбутися страху рейтингів, і йти напролом до повного завершення судової реформи.
27 жовтня 2020 року, рік тому, в Україні почалась конституційна криза. Тоді Конституційний суд України визнав неконституціною частину антикорупційної реформи, скасувавши кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та позбавив НАЗК частини повноважень.
Ситуація розвивалась як сніжний ком – ЄС назвав рішення КСУ підставою для скасування безвізу, під КСУ відбулись масові протести, парламент створив робочу групу із виходу з кризи, венеціанка звинуватила КСУ в узурпації повноважень парламенту, Офіс Генпрокурора вручив голові КСУ підозру, Зеленський усував Тупицького у не зовсім конституційний спосіб.
2021 рік воістину став роком судової системи, як і обіцяв Президент Зеленський. Давно у цій царині не відбувалось так багато подій, не приймалось так багато рішень, не було так багато відкритих актів спротиву з боку системи, не приділялось так багато уваги з боку суспільства, влади та міжнародних партнерів.
Навряд чи так співпало, що 20 жовтня, до річниці конституційної кризи, посли ЄС, Великобританії та США колективно звернулись до української влади і суспільства зі сторінок Української правди у статті «Настав час трансформувати Україну». Меседж у них один – необхідно реформувати судову систему. Це буде «сміливість, яку буде винагороджено».
Реформа хоч і зі скрипом рухається. 23 жовтня Рада суддів, не дивлячись на своє небажання, все ж таки обрала представників до Етичної ради, яка очищуватиме Вищу раду правосуддя. Як би судді не опирались, їм довелось це зробити. Вирішальним став тиск з боку суспільства, ОП та послів «великої сімки».
Тепер, щоб судова реформа по-справжньому запрацювала, треба очистити ВРП силами Етичної ради. Потім вже очищена ВРП сформує новий склад ВККС на підставі пропозицій конкурсної комісії. А вже після того новий склад ВККС оцінить чинних суддів і заповнить 2 тисячі суддівських вакансій.
Здається, ніби судова реформа розблокована. Процес перезавантаження ВРП та ВККС скоро почнеться. Звісно, на повне перезавантаження судової системи і відновлення довіри суспільства потрібен буде час. І чим більше буде спротиву від системи, тим більше часу треба. Усі наміри може зруйнувати КСУ, який вже отримав звернення Верховного суду про неконституційність деяких положень судової реформи.
Реалізація судової реформи – це дійсно буде сміливість влади. І вона набагато значиміша для суспільства і для держави Україна, ніж усі разом взяті інші реформи разом з «Великим будівництвом». Посли недарма тиснуть – вони відчувають, що момент істини настав і вони прямо вказали на наявність політичної волі в країні. Тому владі треба позбутися страху рейтингів, і йти напролом до повного завершення судової реформи.