Главная   »   Микола Катеринчук: Тема депутатської недоторканності є безпосереднім інструментом боротьби за владу

Микола Катеринчук: Тема депутатської недоторканності є безпосереднім інструментом боротьби за владу

14/10/2017 20:08

«Питання депутатської недоторканності не є новим для усіх нас. Перші спроби обмеження депутатської недоторканності відбулись у 2000 році на ініційованому Леонідом Кучмою «конституційному референдумі», однак, незважаючи на те, що 89% виборців підтримали обмеження депутатської недоторканності, ніяких змін не відбулось. Питання скасування депутатської недоторканності вже стало традиційним у стінах Верховної Ради, але крім остаточного позбавлення імунітету депутатів місцевих рад у 2006 році, ніяких фактичних зрушень не зробили», – проаналізував лідер Європейської партії України Микола Катеринчук.

«На сьогоднішній день Конституцією України гарантується депутатська недоторканність. Нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Вони не можуть бути без згоди Верховної Ради України (ВРУ) притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Інакше кажучи, поряд з гарантіями особистої недоторканності людини, встановленими Конституцією (ст.29), народні депутати користуються додатковою конституційною гарантією, що обумовлено особливим характером їх статусу як представників народу. Відповідно до чинного законодавства, саме ВРУ за поданням Генерального прокурора України надає згоду на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності. Зловживання такими преференціями наявні не лише серед депутатів. Навіть «бізнес» та «кримінал» активно використовує заборону на обшук, огляд особистих речей, транспорту, службових приміщень народних депутатів як так званий оберіг офісів від будь-яких перевірок. Усі внесені ГПУ подання на зняття недоторканності подавались лише на представників тих груп, які дають голоси для президентських і урядових ініціатив. Немає сенсу давати «Батьківщині» і «Самопоміч» привід розповідати всім про «політичні переслідування». А ось послабити переговорні позиції фактичних партнерів по коаліції, примусити їх до більшої лояльності і зменшити відцентровість у власних фракціях – це інша справа», – описав реальний стан речей політик.

«Нещодавно, в парламент був внесений законопроект № 6773, під яким свої підписи поставили 158 нардепів. Проект закону передбачає скасування 1-ої і 3-ої частини 80-ї статті Конституції, а саме – гарантію недоторканності для народних депутатів і неможливість залучення їх до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту без згоди парламенту. Ініціювати внесення змін до Конституції може або Президент, або 150 депутатів – в даному випадку парламент зіграв на випередження, тим самим забрав у гаранта можливість пропіаритись в президентський кампанії (для Порошенка скасування недоторканності це козир, вага якого аналогічна безвізу). Попередній президентський законопроект про зняття недоторканності з народних депутатів і суддів, внесений ще в 2015 році, з процедурних і регламентних причин не може бути винесено на розгляд в цій каденції. Серед ініціаторів та підписантів – як члени фракції БПП, так і відкриті опоненти Президента з «Батьківщини» і «Самопоміч». Таким чином, можливе прийняття восени закону, що обмежує депутатську недоторканність, стає побічним продуктом електоральної конкуренції і боротьби за владу», – заявив він.

«Слід розмежовувати два аспекти недоторканності: «політичний» і «кримінальний». Перший гарантує їм недоторканність за голосування і висловлювання в парламенті, а другий -включає неможливість притягнення до відповідальності за різні правопорушення без згоди парламенту. Політична недоторканність гарантується законодавством більшості європейських країн (свобода висловлювань не поширюється на наклеп і образи). Що стосується кримінального, то в країнах ЄС можливі різні формати недоторканності. Правових моделей депутатської недоторканності в сучасних європейських країнах безліч, і це вже точно не «радянський анахронізм», як стверджують у Президента. Українська модель близька до найбільш вигідного для депутатів полюсу – недоторканність поширюється на всі сфери правопорушень, на особисту і службову власність, на весь період каденції, а зняття можливе тільки після відповідного рішення комітету, а згодом більшості народних депутатів. Це дійсно сприяло формуванню негативних тенденцій – міжфракційна кругова порука виводила депутатів в особливу «безкарну касту». Однак малоймовірно, що повне скасування недоторканності зробить цю «касту» більш відповідальною перед суспільством, але точно підсилить її підконтрольність і патронажну залежність від Президента», – зауважив Микола Катеринчук.

«Ми вважаємо, що навіть, враховуючи вкрай негативне ставлення суспільства до народних депутатів, тема повного зняття недоторканності є очевидно популістською. Більше того, повне скасування недоторканності не відповідає європейському досвіду», – повідомив політик.

Прес-служба
Європейської партії України