Якби Джонатан Свіфт був українцем та нашим сучасником, то він стовідсотково міг би написати такого вірша:
Це – залежний суд, який побудував Порошенко. А це – корупція, яка не дає як слід рости економіці та гальмує реформи. А це – інвестиції, які не йдуть в Україну, тому що не мають гарантій. А це – бізнес, який не має прозорих правил гри і не бачить боротьби з корупцією. А це – економіка, яка не росте належним чином і не спроможна підвищити рівень життя українців. А це – низькі зарплати і пенсії, високі тарифи та інфляція. Тому що над усім цим є залежний і контрольований суд, який побудував Порошенко.
З усіх запропонованих післяреволюційною владою реформ, судова реформа була, без перебільшення, ключовою. Вона мала впустити свіжого повітря у застояне, затхле від корупції, дихання української системи влади. Можна зробити 143 реформи і запороти судову реформу, і жодна з тих 143 ніколи не буде працювати.
Чесні суди – це і чесні вибори, і ефективні реформи, і залучення інвестицій, і зростання економіки, і правова держава, і гарантія безпеки, і підвищення рівня життя, і право на свободу, і свобода слова, і контроль влади, і захищеність власності, і все, що потрібно для розвитку нормальної демократичної країни. Це основа основ.
Судова реформа в Україні триває більше двох років. Були ліквідовані місцеві суди, замість них були створені окружні суди. Було запроваджено електронну систему комунікацій. Було оновлено Верховний Суд на основі конкурсу. Ухвалено закони про створення Вищого антикорупційного суду.
Але по кожному з цих пунктів можна навести факти, які ставлять під сумнів ефективність цих реформаторських процесів. Старт судової реформи почався із порушення Конституції. Усі «прозорі» конкурси форматувались під потрібних кандидатів. Оновлений Верховний Суд на 80% складається зі старих кадрів. Закони про створення Вищого антикорупційного суду були ухвалені під тиском міжнародних фінансових донорів. АКС по факту не створений досі і в кращому випадку буде створений в наступному році. В судах більше 40% вакансій, тому що 5 тис. суддів знаходяться у підвішеному стані. Суди завалені справами, яких нема кому розглядати у встановлені законом терміни. Ну і вишенька на торті: суспільство, заради якого мала відбуватись ця реформа і яке мало би відчути зміни, не довіряє українським судам. 78,5% не довіряють, 12,3% – довіряють, 9,2% – важко відповісти.
Років чотири тому, Петро Порошенко говорив, що зміни або відбуваються миттєво, або не відбуваються ніколи. По факту, судова реформа, яка б здійснювалась на благо кожного громадянина, не відбудеться ніколи за чинного президента!
А от судова реформа, яка мала на меті підпорядкувати собі суди, пройшла успішно! Судова влада повністю перейшла під постійний контроль чинної влади. І коли я чую справедливе незадоволення громадськості, що на ту чи іншу посаду прийшов суддя, який колись відпустив Пукача, чи той, що має сумнівні дані у своїй декларації про доходи, то мені все зрозуміло. Звичайно, що президенту не вигідно оновлювати суддівський склад молодими амбітними чесними суддями. Тому під маскою «оновлення» колода старих суддів, яким є що пред’явити, просто тасується між інстанціями.
Свіжий приклад небажання оновлювати: нещодавно завершився етап подання документів кандидатами на суддів Вищого антикорупційного суду. Так от адвокати, які подавали свої кандидатури на посади суддів до Вищого АКС, отримували миттєву відмову через неможливість «довести стаж правової роботи».
Невже ми віримо, що напередодні президентських виборів, коли чинній владі прийдеться фальшувати результати, наш гарант допустить хоча би думку про незалежність судів? Сьогодні відбувається розправа над тими суддями, які ще чинять опір системі. Їх можна на пальцях перерахувати. Учора активісти та юристи протестували під Вищою радою правосуддя і вимагали залишити на посаді суддю Ларису Цокол. Вона відома розглядом резонансних справ і ухваленням рішень у розріз з вказівками влади. Наприклад, у грудні 2017 вона у залі суду відпустила Михайла Саакашвілі. Нещодавно до мене приходив суддя, який ухвалював рішення в усіх гучних справах НАБУ. Він принципово допомагав НАБУ боротися з корупцією. В особистій розмові, він поскаржився, що його переслідують, йому погрожують і збираються звільнити. Підстава – розбіжності у декларації про доходи у розмірі 34 грн.
Ті судді, які намагаються чинити опір системі, безжалісно знищуються цією системою.
Що краще «Армія! Мова! Віра!» чи «Чесні суди! Кінець війни! Високий рівень життя!»?
Звичайно – друге! Чесні суди, кінець війни, боротьба з корупцією і багато інших передвиборчих обіцянок президента, виконання яких так очікував народ, залишились лише словами. А могли би стати головними гаслами кампанії кандидата в президенти на другий термін Петра Порошенка і гарантували б йому перемогу.
У сухому залишку, народ залишився наодинці з «Армією. Мовою. Вірою» на фоні інфляції, зниження рівня життя, росту тарифів та цін, тотальною корупцією та війною. Це – Україна, яку побудував Порошенко за чотири з половиною роки свого президенства.
Микола Катеринчук
Лідер Європейської партії України