Донбасс. Зона риска для малого и среднего бизнеса.

Інтерв’ю з лідером Донецької обласної організації ПП «Європейська партія України», приватним підприємцем Олегом Семіохіним

З приходом нової влади Україною, зокрема, Донбасом поширюються чутки про наступ Податкової інспекції та інших контрольно-ревізійних органів та служб на представників малого та середнього бізнесу. Хтось вимушений призупинити свою діяльність, хтось готовий до повної ліквідації свого бізнесу. Душать податки, нелегальні штрафи та інші збори і претензії до підприємницької діяльності.

У зв’язку з такою ситуацією ми вирішили поставити кілька питань лідеру Донецької обласної організації ПП «Європейська партія України», приватному підприємцю Олегу Семіохіну.

— Пане Олеже, які, на Вашу думку, існують методи боротьби з виплатою т. з. «чорних зарплат» в малому та середньому бізнесі? Наскільки сильно процвітає ця тенденція в Донбасі?

— Я впевнений, що при комплексній перевірці підприємства виявити виплату зарплат в «конвертах» зовсім нескладно. Що стосується малих підприємців , які працюють в сфері послуг, то багато хто з них, працюючи за «спрощеною» системою, платять реальну зарплату офіційно, дехто трохи доплачує і не вважає себе злісним порушником Закону. Це тенденція не Донбасу, а держави в цілому. Це ненормально, проте я не вбачаю в цьому провини саме бізнесу.

— Яким чином працедавці можуть вийти з «тіні»? Які треба для цього прийняти закони?

— Існують кілька шляхів виходу працедавців з «тіні». Наприклад, перекласти повинність з уплати податків і зборів на працівника. Тоді підприємець, будь-який працедавець позіхне, чесно виплатить, скажімо 4,5 тисяч гривень працівнику, який буде вимушений самостійно віддати державі 1,5 тисяч гривень. Люди, звичайно, будуть спантеличені. Тоді порушником Закону може стати майже все населення України. Проте, якщо цим людям збільшать ціну на газ, електроенергію та інші послуги, я переконаний, вони спитають у Влади: де їх гроші?! І як ці можновладці «керують» країною за їх рахунок і за їх кошти? Ясна річ, Уряд таким шляхом ніколи не піде.

Є і інший шлях, реальніший. На нього чекають всі представники бізнесу, і не лише малого та середнього. Треба піти назустріч підприємцям. Знизити ставки, зробити їх виплату реальною, і вже потім контролювати. Можете мені повірити: будь-який підприємець зацікавлений в тому, щоб його батьки отримували гідну пенсію, а діти – гідну освіту. При повазі до держави та Уряду це цілком можливо.

— Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва Михайло Бродський зауважив: «Концепція змін до Податкового кодексу базується на гаслі, з яким я прийшов працювати до Комітету: «Створимо середній клас, захистимо легальний бізнес». Наскільки це відповідає дійсності?

— Якщо Ви уважно прочитаєте і проаналізуєте проект цього Податкового кодексу, то відразу ж зрозумієте дійсне гасло та концепцію, з якою прийшов працювати Михайло Бродський. Місця середньому класу в цьому документі , на мій погляд, немає. Ані місця, ані прав. Презумпція невинності в нашій країні стане неможливою. Кожний підприємець буде вимушений постійно доводити вголос свою правду. Відповідальність за свої дії в контролюючих органів практично відсутня. Все, в принципі, набагато простіше і як завжди: право на існування доведеться купувати.

— Як Ви вважаєте, чи насправді закладений в проекті Податкового кодексу механізм спрощеної системи оподаткування допоможе виростити середній клас?

— Статті, які регулюють діяльність підприємців за спрощеною системою, жорстко скорочують права і – головне – можливості підприємців. Багато підприємців будуть вимушені уходити в «тінь», і це аж ніяк не сприяє розвитку або «вирівнюванню» середнього класу. Я би сказав, що в цілому всі механізми, закладені в проекті цього Податкового кодексу, є гарним добривом для подальшої корупції.

— І останнє питання на сьогодні. Чому, на Ваш погляд, за 10 років існування спрощеної системи оподаткування в нас з’явилася така незначна кількість представників середнього бізнесу?

— Спрощена система, яка наразі діє в Україні, насправді досить ефективна для розвитку малого бізнесу. Однак в середнього бізнесу об’єми товарообігу більші, ніж, скажімо, 500 000 гривень на рік, які вже давно не актуальні через інфляцію. Треба змінювати об’єми реалізації і, відповідно, збільшувати ставку єдиного податку. Такий захід був би непопулярним, проте ставка єдиного податку теж стала недостатньою в зв’язку з інфляцією.

Я сам підприємець і гадаю, що цілком можливий чесний підхід. Якщо хочеш, щоб твоє майно охороняли і гасили пожежі, треба сплачувати податки, оскільки державу без грошей не розбудуєш.

Прес-служба Донецької
обласної організації ЄПУ