Сьогодні, 18 травня, День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
18 травня 1944 року розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. В кращих традиціях історичного Макіавеллі з Криму за постановою Державного Комітету Оборони СРСР на спецпоселення було вивезено понад 100 тисяч кримських татар. Серед ночі їх піднімали з ліжок конвоїри і, як худобу, заганяли в «товарняки». Вони не могли навіть присісти, настільки щільно їх запихали у вагони. Для багатьох вигнанців ця подорож стала останньою – вони помирали стоячи.
І це все відбувалося в країні, яка не завершила війну з фашистською Німеччиною і де до останнього пострілу в бік ворога ще потрібно було чекати. На фронті гинули кращі воїни від куль ворога, а в тилу їх сім’ї знищували ті за кого вони віддавали свої життя. За що воювали?!!!!
Значна кількість переселенців, виснажених трьома роками життя в німецькій окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944—45 роках. Оцінки кількості загиблих в цей період дуже різняться: від 15—25%, за оцінками різних радянських офіційних органів, до 46 %, за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих в 1960-і роки. За даними ОСП УзРСР, лише «за 6 місяців 1944, тобто з моменту прибуття в УзРСР і до кінця року померло 16 052 осіб (10,6%)»
Пам’ятаємо, не забудемо!
Лідер Європейської партії України Микола Катеринчук