Обраниця луцької громади Олена Голєва — з таких. Не раз у її бік летіло каміння критики з уст недобросовісних політичних конкурентів, одначе ця шляхетна жінка та політик із чіткою й непохитною позицією не полишає обраного курсу, бо допомагати тим, хто того потребує, — справа честі. А якщо хтось воліє шукати підводне каміння — нехай. Як би там не було, а головне — використати депутатські можливості на користь громади і не лише словом підтримати людей.
— Кабінетами за життя находився, тому знаю, що воно таке, — поділився враженнями старенький. — Живемо в такі часи, коли за просто так ніхто нічого не робить. Але пані Олена — я приємно вражений. Вислухала, переглянула папери й одразу сказала, що можна зробити, а що ні, куди звертатися далі. Раніше мав справу з помічницями депутата, то все казав: добрі дівчата. А тепер бачу, що пані Голєва — жінка, яка береться захищати простих людей, пенсіонерів, усіх бідових. Але пройняло мене не це. Їй дійсно болять наші проблеми!
А прийшов до громадської приймальні Микола Арсенович не з особистим. Селяни в Сьомаках прохають облаштувати зупинку на вимогу, аби не доводилося йти через усе село з автобуса. Олена Василівна пройнялася проблемою, навіть попри те, що в селі вистачає своїх депутатів та й хтось із обласних обирався від того округу. Ще б пак, адже жінка чудово розуміє, як непросто стареньким долати шлях до зупинки.
— Як депутат напишу лист до сільради, ще один — до відповідного відділу облдержадміністрації, — зауважила Олена Василівна. — Щойно отримаю відповідь, зв’яжуся з вами. Тоді знатимемо, за яким сценарієм працювати. Спробуємо розв’язати вашу проблему разом.
Двері громадської приймальні Олени Голєвої, що на вулиці Бойка у Луцьку, відкрито кожного робочого дня. Так, значно простіше працювати кілька годин на місяць (а таке практикує чимало представників депутатського корпусу), але подібного пані Голєва дозволити собі не може. Навіть у складний для країни час, коли вирує Майдан, вона кидає всі справи та викроює час, аби вислухати і допомогти. Тож ще учора депутат була в Києві, а сьогодні — у Луцьку. Завтра, зрозуміло, знову в столиці. Графік більш ніж напружений, але, переконана депутат, інакше не можна. Олена Василівна вважає своїм обов’язком боротися проти свавілля влади і на Майдані, і допомагаючи пенсіонерам, соціально незахищеним та всім, хто того потребує.
— Незважаючи на те, що відбувається у Києві, проблем у людей не стає менше, — каже Олена Голєва. — Так, багато часу проводжу в Києві, ходжу на Майдан, аби вибороти для свого народу свободу від цієї влади. Проте розумію, що не можу не приїздити до Луцька, оскільки хтось щодня потребує допомоги. Саме тому моя громадська приймальня працює постійно. Можу запевнити: ніхто не залишиться непочутим.
— Сподіваюся тільки на депутата Голєву, — каже Тетяна Панфілова, очікуючи в коридорі громадської приймальні. — Вона добра жінка, як і я, мати. Тому вірю, що мене зрозуміє й допоможе.
Лучанка Тетяна мешкає в гуртожитку. Кімнату оформлено на її матір, яка раптово померла. А позаяк ні Тетяна, ні діти не були прописані на тих скупих квадратних метрах, тому виселення — реалії. Обіцяти манни небесної депутат не стала, одначе й байдужою не лишилася.
— З’ясую, кому належить гуртожиток, й особисто прохатиму власника не виселяти вас та ваших діток, — наголосила Олена Василівна. — Якщо відмовляться, то доведеться йти до суду й доводити, що в тій кімнаті проживали разом із матір’ю. Інакшого виходу просто не існує!
Втішеним зостався і лучанин Віталій Смолярчук:
— Я багато чув про депутата Голєву. Але сьогодні сам переконався: хороша жінка, мудра! Усе розповів, а вона не обіцяє, як інші, а конкретно розповідає, як поводитися, аби домогтися правди. Дай їй Бог сили та здоров’я!
Йдуть до Олени Василівни з різноманітними проблемами. Самотужки люди не завжди здатні домогтися правди в інстанціях та судах, тому депутат та її команда допомагають. Причому безплатно!
На її столі — стоси паперів. Це документи, за допомогою яких фактично ведеться війна проти несправедливості влади та бюрократичного свавілля. Олена Василівна в курсі кожної справи.
— Зізнаюся: використовую депутатський мандат, аби потрапити з людьми до чиновницьких кабінетів і відстояти правду, — каже народна обраниця. — Мене обурює, що чиновники байдужі, що держава не виконує своїх зобов’язань!
Із документами Олена Голєва йде до прокурора міста, головного міліціонера, в міську раду та решту інстанцій. Іде разом із людьми, розвінчує брехню та несправедливість. Депутат упевнена: лише в такий спосіб можна змінити ситуацію. І щоразу доводить: світ не збайдужів до решти, є ще й ті, які, діставши вотум довіри, вважають за справу честі відстоювати інтереси людей. Тому й не дивно, що відвідувачі залишають громадську приймальню депутата з надією на позитивні зрушення.
— Я вірю, що ми доб’ємося змін у країні, — каже сивочола пенсіонерка після розмови з Оленою Голєвою. — Бо є такі люди, як Олена Василівна. Вона чує інших, допомагає не за гроші, а тому, що їй ті проблеми також болять.
Тож депутат має намір і далі працювати з громадянами. Приймальня діятиме, допоки є ті, хто потребує допомоги. Бо лише в такий спосіб можна подолати цинічну бюрократичну систему й змусити чиновників та представників влади зважати на людей. В Олени Голєвої сил вистачить!
Газета “Волинь – Нова“