– Це альянс лібералів і демократів. По суті, це конфедерація політичних партій ліберального спрямування. Вони представляють різні країни. Це Литва, Бельгія і багато інших європейських країн. Рік тому ми привозили представників АLDE до Одеси, проводили «круглий стіл». Їх було досить багато. Це провідні лідери Європарламенту та Єврокомісії. Ми показали їм Україну, ми показали їм європейську Одесу, і вони були шоковані і приємно здивовані, побачивши прекрасне, квітуче європейське місто.
– Чи існує якась інформаційна завіса або упередженість щодо України, яку багато в чому зняло проведення чемпіонату Євро – 2012 з футболу. Не всі сприймають Україну такою, якою вона є.
– Євро – 2012 дало свої позитивні плюси. Першу половину цього року ми займалися конкретно розвитком євроінтеграційних процесів. Ми сьогодні вийшли на новий рівень, я маю на увазі команду Європейської партії, команду симпатиків євроінтеграції. Наш лідер Микола Катеринчук сьогодні досить активно сприймається в Європі. Тому такою євроінтеграційної роботою, в тому числі з обов’язковою прив’язкою до Одеси, ми показали ключовим європейським політикам, що являє собою місто Одеса, який унікальний це феномен. Ми цим займалися і займаємося зараз, пропагуючи образ європейської Одеси.
– Наскільки я розумію, в різних аспектах Одеса є для вас пріоритетом, незважаючи на роботу на національному рівні, незважаючи на щільне спілкування з європейськими колегами.
– Звичайно, я активно вникаю в усі питання виконкому, міської ради. Через поїздки не так часто виходить бувати на сесіях міськради, але що стосується виконкому, у нас достатньо злагоджена робота налагодилася з членами виконкому. Повірте, на малих виконкомах це робочі засідання, які проводить мер, ми досить жваво сперечаємося з ключових питань – узбережжя, МАФи, питання доріг, реконструкції фасадів. Те, що хвилює, і те, що болить у одеситів.
– Якщо взяти 2013-й політичний рік – суперечки про те, чи потрібна євроінтеграція, який вектор розвитку потрібен Україні, були ключовими для багатьох політичних лідерів. Але вийшло так, що більша частина політичної еліти таки вибирає європейський шлях розвитку, при цьому виступаючи за збереження дружніх відносин з нашим великим сусідом Росією. Але при цьому поняття євроінтеграції сприймається різними людьми по-різному. Що ви в це вкладаєте ? Особливо з урахуванням національних інтересів України.
– У першу чергу – національні і геополітичні інтереси України. І тому сьогодні багатьох наших сусідів це дратує. Ви бачите реакцію Росії за останні тижні. Хоча сьогодні ми з повагою ставимося до Росії, в Одесі живе російськомовне населення, ми говоримо російською мовою, багато чого робиться в рамках міськради та міськвиконкому в російському напрямку. По правді, ми зробили для російської культури і мови більше всіх в Україні. Це історично так склалося, і це правильні речі. Але їх не можна політизувати, ними не можна спекулювати. Тому те, що сьогодні заявив Президент, – це правильно, команда, яка сформована для підготовки євроінтеграційних процесів, – це хороша команда. Інше питання – що таке євроінтеграція – ментально, історично і політично, а краще – все в комплексі ? Всі наші заможні українці – де вілли купують і де відпочивають, на машинах яких їздять – європейських. І будинки там мають, і на пляжах відпочивають. Так чому нам сьогодні через інструменти тієї ж міськради та міськвиконкому не займатися тим, чим ми почали займатися – правильною інфраструктурою тієї ж пляжної зони, де є чіткі поняття, що таке муніципальні, соціальні пляжі. І це європейська практика.
– До речі, європейська практика: пляж – це є власність, насамперед, комуни, і вона вирішує, чи давати комусь заробляти на пляжах.
– Треба поповнювати бюджет, здаючи в оренду пляжі, але є межа всьому, коли орендарі починають порушувати права інших – не пускати, займати 5-метрову зону від води шезлонгами. Ось про що йдеться! Коли іноземці приїжджають, вони бачать, що Одеса європейське місто. Ви подивіться на «Ібіцу», на клуби в Аркадії – скільки іноземців, скільки заходить великих суден – ми притягуємо європейців. А скільки делегацій до нас приїжджає на День міста з самих різних місць, переважно з Європи!
– Почнемо з того, що Одесу створювали кращі вихідці з Європи разом з російським дворянством, сюди прийшло багато авантюристів в хорошому сенсі, які створювали європейський дух цього міста спочатку.
– Дуже важливе питання. Поняття євроінтеграції різною мірою розуміють усі. Є правовий аспект – що потрібно для євроінтеграції, бо є думка, що, з одного боку, євроінтеграція – це отримання величезної кількості можливостей, для звичайного громадянина – це безвізовий в’їзд до Європи, який знімає величезну кількість проблем, пов’язаних з відпочинком, туризмом. З іншого боку – це деякі обмеження на суверенітет, деякі обмеження в правових аспектах, зміна тисяч стандартів. Не потрібно забувати, що реальна інтеграція в Європу – це і обов’язкове виконання 19 пунктів претензій до України. Це і прозорі, чесні вибори в семи проблемних округах, це вибори в столиці відповідно до Конституції та Закону.
– І тут потрібно знайти розумний компроміс, щоб, з одного боку, отримати додаткові можливості для розвитку країни, з іншого – не знищити якісь галузі промисловості, дати можливість самим визначати, як ми рухаємося до Європи.
– Однозначно, на самоті нам історія не дозволить залишитися. Те, що йде боротьба євразійська та європейська за Україну – це видно. Росія – яскравий і активний учасник цього процесу. Але, визначаючи вибір інтеграційний, ми повинні, в першу чергу, керуватися інтересами національної безпеки, інтересами наших людей, які працюють за кордоном, інтересами питань безвізового в’їзду і виїзду, тому що економічно це вигідно. Експортно – імпортні операції формують державний бюджет. Ця складова дуже важлива. Що стосується правового аспекту, як юрист можу сказати, що протягом цього року я, як помічник народного депутата, багато часу проводжу у Верховній Раді України. Ми розробляли декілька концепцій, декілька законопроектів, постанов ВР України, які стосуються гармонізації нашого законодавства в частині європейських підходів – це і податкова, і пенсійна сфери, це питання малого та середнього бізнесу. Подивіться, що твориться з Податковим кодексом – його так завзято просували, а документ обсягом понад 3000 сторінок не працює. Як підприємець відчув на собі зниження адміністрування податків? Не відчув. Скільки маски – шоу влаштовуються? Все це не європейський підхід. Європейський – це ліберальний підхід до того, щоб була можливість спокійно жити і прозоро працювати.
– Я розумію, що свого часу було дуже багато дискусій, але все-таки давайте проаналізуємо, які політичні сили зараз в Україні підтримують ідею євроінтеграції. Проти виступають кілька радикальних політичних сил самої різної спрямованості.
– Тут є і деяка кон’юнктурність, негайна політична вигода. Є політичні партії, у яких ідеологічно в програмах записано, що вони євроінтеграційно спрямовані, є ситуативне ставлення до цієї теми. Сьогодні можна сказати, що є об’єктивні речі:
а) потрібні гроші на розвиток. На жаль, золотовалютні резерви знижуються, потрібні вливання МВФ, однозначно це пов’язано з підтримкою Євросоюзу;
б) питання вільної економічної зони з ЄС, яка є альтернатива Митного союзу, і це важливо.
І більшість у Верховній Раді сьогодні розуміє, що іншого виходу немає.
– Наскільки це вигідно?
– Наскільки вигідно? Давайте згадаємо. Багато скептиків було в 2010 році, коли ми починали кампанію до місцевих рад і писали: «Одесі – євроремонт». Мені багато хто говорив, що це жарт. Але сьогодні ми розуміємо, що ті ж дороги європейського зразка, та ж інфраструктура, на яку ставить акценти мер і його команда, говорить про те, що ми цікаві Європі.
– Треба згадати ще про те, як зараз європейські структури відреагували на торгову війну, яку Росія розв’язала проти українських товарів.
– Я думаю, це такий геополітичний трюк сьогодні напередодні саміту. Нам дали зрозуміти таким способом: будете йти в європейському напрямку – отримаєте бізнес-колапс. Що стосується позиції Європи, напередодні виборів до парламенту Німеччини 22 вересня, де однозначно лідирує Меркель і її партія «Християнсько-Демократичний союз», можна сказати, що позиція Росії Німеччині не подобається. Ви пам’ятаєте, свого часу Німеччина та Росія при попередньому канцлері були дуже серйозними друзями. Сьогодні ситуація змінилася. І я хочу відзначити, що саме Німеччина з Францією визначають геополітичний вектор стосовно України. І вони сьогодні навіть готові закрити очі на питання Ю.Тимошенко.
– Наскільки я розумію, зараз позиція більшості, яка вважає себе політичною елітою в Україні, побудована з точки зору побудови відносин з ЄС на основі прагматизму. Прагматизм дозволяє проводити кропітку роботу узгодження інтересів і всередині країни, і поза для того, щоб вирішити деякі складні колізії, які об’єктивно виникають. Ми в іншій правовій системі живемо, ми живемо в іншій ментальної системі, хоча не переставали бути європейцями. Напрошується наступне питання: рух до Європи – це і певний особистий людський процес?
– Як розвиваються особисті контакти? Ми прекрасно розуміємо, коли кажуть: «Євросоюз», – це насамперед керівництво ЄС. Це не просто абстрактна політична маса, це конкретні люди, у нас є союзники – це Польща, країни Балтії. Є й опоненти – ті, хто вважає, що ЄС ще не «переварив» нових членів. Але процес іде. І дуже важливо, наскільки тут активно беруть участь українські політики. Хочу сказати, що Вільнюський саміт – це великий аванс з боку Європи та всесвітньої громадськості. Асоціація – це право на майбутнє членство.
– Механізм, який дозволяє крок за кроком рухатися потім до вступу?
– Це не повноправне членство, нам просто скажуть: «Ми готові вас в майбутньому бачити». Але це може розтягнутися на п’ять років, а може, і на 50, як це відбувається з Туреччиною. Ми можемо підписати договір і 50 років чекати цього членства, так як ми не готові. У нас законодавство не відповідає, у нас корупція зашкалює. У нас багато чого ще не працює. Але можу сказати – з точки зору обміну думками, і це вже на всіх рівнях відчувається – Одеса і Одеський регіон давно проєвропейські. Ви пам’ятаєте, з яких часів наш регіон входить в різні міжнародні структури. Я пам’ятаю, скільки колишній губернатор Гриневецький доклав зусиль, щоб ми окремо на тлі карти України презентувалися в Європі, щоб знали Одесу і Одеський регіон. І зараз місто багато для цього робить. Приміром, це і будівництво нового терміналу. Як би скептики не ставилися, які б правові колізії та нюанси були з правової складової передачі аеропорту інвесторам, – це все тонкощі, якими спекулюють опоненти. Але термінал зводиться й до 2015 року буде.
– Термінал і новий аеропорт – це якісний стрибок, необхідний для приходу інвестицій?
– Той же Євробаскет, майданчик вже будується, є інвестор, є розуміння в місті, підтримка мера і команди. І найважливіше – ми взялися за якість доріг – треба їх приводити в порядок, незважаючи на кризу. Або ті ж питання узбережжя, питання приведення в порядок інфраструктури торгових площ, боротьба з незаконними МАФами. Це проблема всюди складна. Але у нас, повірте, ситуація краща, ніж в інших містах, ніж у Києві.
– Ті люди, які брали історичне рішення і голосували за незалежність, розуміли, що рано чи пізно і Україна, і багато інших держав на території колишнього СРСР будуть інтегровані в Європу. Це наша історична місія, це наш вибір, вибір цивілізаційний, вибір князя Володимира, коли він прийняв в якості офіційної релігії християнство. Тут реалізується концепція великої людини генерала Де Голя, який говорив про Європу від Атлантики до Уралу. І яка зараз реалізується на прикладі України. На ваш погляд, ви оптиміст чи песиміст?
– Я дуже радий, що народився в радянський час, сформувався, виріс і відбувся в українській незалежності. Дуже гордий, що живу в Україні, я великий патріот своєї держави і свого міста. І свято вірю в те, що рано чи пізно День незалежності святкуватиметься у нас, як в Америці, коли прапори біля кожного будинку піднімаються, і вони з гордістю кажуть: «Я – американець». А ми говоримо: «Я – українець, я – одесит!».
Прес -служба Одеської обласної організації Європейської партії України