Буквально пару днів тому, 7 жовтня 2016 року німецька міжнародна громадська телерадіокомпанія Deutsche Welle, а саме журналіст DW і ведучий програми Conflict Zone Тім Себастьян брав інтерв’ю у Глави Міністерства закордонних справ України пана Павла Клімкіна.
Дане інтерв’ю і реакція на нього викликали бурхливе обговорення в соціальних мережах, в засобах масової інформації. У Мережі інтерв’ю вже отримало назву «26 хвилин ганьби» і було визнано найгіршим за всю історію українського зовнішньополітичного відомства. Пізніше, в неділю, 9 жовтня 2016 року, ведуча ток-шоу «Люди. Hard Talk. LIVE» на телеканалі« 112 Україна» попросила Клімкіна прокоментувати розмова з DW. Він заявив, що журналіст Deutsche Welle, ведучий програми Conflict Zone Тім Себастьян навмисно провокував його в ході інтерв’ю.
Можна скільки завгодно обговорювати, чи була робота журналіста Тіма Себастьяна провокацією, чи відповіді Глави МЗС України повними, щирими і патріотичними. Але не можна заперечувати за підсумками даного інтерв’ю одного очевидного факту – Західні партнери остаточно втрачають терпіння в діалозі з діючими представниками влади в Україні. Адже дане інтерв’ю не поодиноке, дані питання не виникли зі стелі. Вони накопичилися за останні кілька років тісної співпраці з нами у західних партнерів. Адже, по суті, журналіст Тім Себастьян поставив всі ці незручні питання не тільки від імені західних партнерів, але і від імені українських громадян, на основі опитування, проведеного в травні-червні 2016 року Міжнародним Республіканським Інститутом (США), директором якого є сенатор від штату Арізона Джон Маккейн. Тому не вірити або оскаржувати результати даного опитування представників влади України – нерозумно і нетактовно.
Раніше з’являлися розгромні статті про корупцію і про провал реформ в Україні в The New York Times, де видання порівняло України з ”корумпованим болотом”. Далі міжнародна преса на початку квітня 2016 року бурхливо обговорювала витік даних Mossack Fonseca по офшорам, де були замішані багато міжнародних політиків, включаючи і наших основних українських політичних гравців. Далі вже видання BBC, виступало з критикою української влади в статті від 25 квітня 2016 року. І це далеко не повний список. Крім міжнародної преси тривогу б’ють і дипломати країн, які поки що підтримують Україну на шляху реформ. Вже новий посол США пані Марі Йованович висловила свою стурбованість ходом реалізації антикорупційної політики в Україні і спробами обмежити незалежність НАБУ і відсутністю демонстрації успіхів в економіці України. Чому у партнерів виникає стільки претензій? оскільки з катастрофічною швидкістю вичерпується кредит довіри до. Чинній владі, включаючи пана Павла Клімкіна, варто краще не ображатися на незручні запитання журналістів, а варто краще подумати про те, що невиконані обіцянки, ошукані партнери, ігнорування правил поведінки всередині світової спільноти, зневага експертною думкою і діалогом з основними гравцями ”глобальної світової політики” можуть стати фатальними не лише для їх персональної кар’єри, а й згубними для іміджу України в очах світової спільноти.
Європейська партія України заявляє, що чинна влада в Україні не здатна довести світовій спільноті своє бажання проводити реформи в країні, не спроможна вести повноцінний діалог зі світовим співтовариством, не спроможна слухати зауваження і рекомендації, не спроможна реалізовувати свої обіцянки і зобов’язання. Така влада, яка веде країну до прірви – безперспективна! Така влада повинна піти у відставку і нести відповідальність не тільки перед українськими громадянами, а й перед західними партнерами!
Заступник Голови Європейської партії України, Руслан Чорнолуцький
Глава Європейської партії України, Микола Катеринчук